«Чоловічі» та «жіночі» професії – стереотип, який поступово руйнується у свідомості громадян. Як чоловіки, так і жінки успішно себе реалізовують у будь-якій сфері. Правоохоронні органи – одна з них. У слідчому відділі Роздільнянського РВ ГУНП України в Одеській області працюють три жінки: заступниця начальника Наталія Терент’єва, старша слідча Римма Постнова та слідча Юлія Ткачук. Говоримо з ними про робочі будні та загалом життя.
Що вас мотивувало обрати таку професію?
Юлія ТКАЧУК:
– Я – донька правоохоронця, стати поліціянткою і піти його шляхом було мрією мого дитинства. Батько розповідав багато історій про свою роботу. Я захоплювалася ними. Тому вирішила одразу після закінчення школи вступити до Одеського державного університету внутрішніх справ на правничий факультет. По закінченні вишу була направлена до Роздільнянського відділу поліції для подальшого проходження служби на посаді слідчої у слідчому відділі.
Римма ПОСТНОВА:
– Ще навчаючись у 10 класі, я чітко зрозуміла, що хочу стати юристкою. Батьки підтримали мій вибір. Вступила до Харківського інституту внутрішніх справ на юридичний факультет. У процесі навчання вирішила, що буду слідчою, вивчившись на криміналіста. Після закінчення вишу була направлена на роботу до лінійного відділу тоді ще міліції.
Наталія ТЕРЕНТ’ЄВА:
– Ще навчаючись у школі, хотіла стати юристкою, а ще подобалась політологія. Отже, після закінчення 10 класу вступила до Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова на факультет політології. Під час навчання мені запропонували роботу в правоохоронній системі, зокрема – посаду інспектора по роботі з населенням та громадськими формуваннями в одному з райвідділів Одещини. Я погодилась. Моя діяльність була пов’язана із захистом прав громадян, відновленням порушених прав і свобод українців. Я безпосередньо спілкувалася з різними категоріями громадян, бачила, як працюють інші поліцейські, якими напрямками діяльності вони займаються. Вже тоді мені подобалась професія слідчого, бо це дуже відповідально. Згодом мене призначили на посаду старшого дізнавача. Вступила до Київського університету внутрішніх справ, який успішно закінчила. Наразі керую слідчим відділом.
А скільки років ви працюєте в поліції?
Юлія ТКАЧУК:
– Із 2023 року, одразу після закінчення вишу.
Римма ПОСТНОВА:
– 5 січня 2015 року, згідно з наказом, після реорганізації міліції в поліцію, працюю у слідчому відділі, взагалі у правоохоронних органах – вже понад 10 років.
Наталія ТЕРЕНТ’ЄВА: – У поліції працюю з 2006 року.
Які справи в роботі найбільше запам’яталися?
Юлія ТКАЧУК:
– Через те, що працюю на цій посаді нетривалий час, то у мене не було якихось гучних справ. Наразі я займаюся кримінальними провадженнями, які стосуються незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. У наш час тема шахрайства є дуже актуальною. Особи, які вчинили ці кримінальні правопорушення, вводили в оману громадян, виманювали у них дані про банківські картки, провокували їх на здійснення банківських переказів на інші картки, часто представляючись банківськими працівниками. Нагадую, що жоден працівник банку ніколи не буде питати такі дані у клієнтів, адже це – приватна інформація.
Римма ПОСТНОВА:
– Останні 7 років розслідую кримінальні провадження щодо життя, здоров’я осіб, вбивства, тілесні ушкодження середньої тяжкості. Запам’яталася справа про наругу над тілом. Це сталося у нашому місті кілька років тому. Тоді громадяни виявили фрагмент тіла – ногу людини майже у центрі міста. Були проведені масштабні слідчі дії. На місці працювали спеціалісти різних галузей. Ми знайшли злочинця, він притягнутий до відповідальності. Саме ця справа мені запам’яталася, бо ми тоді застосували сучасні технології і завдяки генетичним дослідженням вдалося не лише встановити постраждалу особу, а й з’ясувати її родинні зв’язки.
Наталія ТЕРЕНТ’ЄВА:
– Мені довелося розслідувати багато справ кримінальних проваджень різної категорії, зокрема – викрадення майна громадян, розбої, грабежі, нанесення тілесних ушкоджень та вбивства. Найбільше запам’яталась справа на початку моєї слідчої діяльності. Це було вбивство жінки похилого віку, скоєне на свято. Довелося багато попрацювати, щоб встановити особу вбивці. Це був місцевий мешканець, який завітав у гості до жінки, аби привітати її зі святом. Відбулася сварка і чоловік наніс тілесні ушкодження. Вбивцю було затримано, справу направили до суду. Маєте підтримку від близьких людей?
Юлія ТКАЧУК:
– Я дуже вдячна своїм батькам за те, що вони завжди мене підтримують, допомагають у скрутну хвилину. Для моєї сім’ї цілковита зайнятість на роботі – не дивина, адже свого часу у такому ж режимі працював і мій батько. А мама – це моя опора і підтримка. Впевнено можу сказати, що вдома я відпочиваю і знаходжу спокій.
Римма ПОСТНОВА:
– Родина підтримує мене, бо розуміють, що є справи, є обов’язки. Звикли, що мене майже ніколи немає вдома.
Наталія ТЕРЕНТ’ЄВА:
– Підтримка родини – дуже важлива: іноді доводиться працювати понад робочий час і у вихідні, і в святкові дні, адже кримінальні правопорушення трапляються щодня. Якщо це стосується тяжких або особливо тяжких злочинів, начальник слідчого відділу керує слідчо-оперативною групою, несе відповідальність за розслідування. Тому родина для поліцейських – це надійний тил.
Відпочивати знаходите час?
Юлія ТКАЧУК:
– Завжди наагаюсь приділяти увагу собі та своєму здоров’ю. Займаюся спортом, зокрема легкою атлетикою. Протягом років служби брала участь у змаганнях з цього виду спорту, які проводились між районними відділами поліції Одещини і посіла почесне третє місце.
Римма ПОСТНОВА:
– Час на відпочинок є завжди. Люблю почитати якусь цікаву книгу.
Наталія Терент’єва:
– Намагаюсь відпочивати по-можливості, бо це відновлює сили.
Що б ви порадили молодим людям, які мріють працювати в поліції? Юлія ТКАЧУК:
– Молодому поколінню хочу сказати: впевнено крокуйте до своєї мрії, заручившись підтримкою рідних.
Римма ПОСТНОВА:
– Треба йти за своєю мрією і не зупинятися. Якщо є прагнення та підтримка родини, то обов’язково оволодієш цією професією.
Наталія ТЕРЕНТ’ЄВА: – Хочу порадити таким людям обрати виш Міністерства внутрішніх справ та отримати професію до душі та за покликанням.
Матеріал створено за підтримки Волинського пресклубу
